Представлено результати досліджень акустико-гравітаційних хвиль (АГХ) у верхній атмосфері Землі, отримані авторами впродовж останніх років. Робота була спрямована в основному на розробку теоретичних моделей АГХ з урахуванням властивостей реальної атмосфери, а також верифікацію цих моделей за даними вимірювань космічних апаратів. Теоретично показано можливість існування нових типів еванесцентних акустико-гравітаційних хвиль, зокрема виявлено невідому раніше непружну моду та сімейство еванесцентних псевдомод. Проаналізовано можливість спостереження еванесцентних мод на Сонці та в земній атмосфері. Вивчено особливості поширення акустико-гравітаційних хвиль на границі двох ізотермічних півпросторів з різною температурою в залежності від їхніх спектральних параметрів та величини стрибка температури на границі. Вивчено особливості взаємодії акустико-гравітаційних хвиль з просторово неоднорідними течіями атмосфери. Проаналізовано спостережувані ефекти, які є наслідком такої взаємодії: виділено азимути поширення хвиль, зміну їхніх амплітуд та ефект блокування у зустрічній течії. Досліджено вплив вертикальної неізотермічності на поширення АГХ, зокрема на модифікацію акустичної і гравітаційної областей в залежності від температури. Досліджено вплив затухання на поширення акустико-гравітаційних хвиль в атмосфері на основі модифікованих рівнянь Нав’є — Стокса і теплопереносу. Розглянуто особливості в’язкого затухання різних типів еванесцентних акустико-гравітаційних хвиль в атмосфері. Показано, що обертання атмосфери призводить до модифікації неперервного спектру еванесцентних АГХ з частотами, більшими за параметр Коріоліса.