Досліджено обертання секторних структур великомасштабних магнітних полів кількох типів на основі аналізу еволюції основного періоду їхнього обертання. Використовувались ряди спостережень фонового магнітного поля Сонця (ФМПС, 1904—2000 рр.) у приекваторіальній зоні (±20°), середнього магнітного поля Сонця (СМПС, 1975—2003 рр.), міжпланетного магнітного поля (ММП, 1947—2001 рр.). Значення основного періоду обертання двосекторної структури ФМПС у першій половині XX ст. (приблизно 27—30 діб) змінювалося з 11-річною циклічністю, у другій половині XX ст. (26.5—27.7 діб) — з 8-річною. У той же час значення основного періоду обертання чотирисекторної структури ФМПС змінювалося з 20—22-річною циклічністю протягом усього досліджуваного інтервалу. У 1937—1957 рр. спостерігалося синхронне обертання основних секторних структур ФМПС. Підтверджено зміну режиму обертання Сонця в середині XX ст., а також виявлено зміну характеру секторної структури ФМПС — збільшення частки дрібномасштабних структур. Зміна характеру секторної структури спостерігається також і для ММП — поява дрібномасштабних структур (шестисекторної структури) в останні 20—30 років XX ст. Еволюція основних періодів обертання ФМПС, СМПС, ММП протягом загальних інтервалів спостережень має неідентичний характер. Мінімальний період обертання двосекторної структури ФМПС спостерігається при низькому рівні активності, а для СМПС — при високому. Переважання чотирисекторної структури СМПС і ММП спостерігається протягом тих самих інтервалів часу. Результати дослідження підтверджують концепцію про самостійну сутність ФМПС.