Виконано порівняльний аналіз двох методів визначення щільності електричного струму в навколоземній магнітосферній плазмі — багатосупутникового методу курлометра та частинкового (кінетичного) підходу, що базується на моментах плазми. Дослідження здійснено на основі даних космічної місії MMS (Magnetospheric Multiscale Mission) для шести подій магнітного перезамикання у хвості магнітосфери Землі у період з 2019 по 2024 роки. Показано, що результати обох підходів добре узгоджуються за наявності стабільної конфігурації супутників та відсутності радіаційних перешкод у вимірюваннях. Частинковий підхід систематично демонструє завищені значення щільності струму, ймовірно через локальні підвищення концентрації іонів. Спектральний аналіз показує, що при частотах вище 1 Гц переважає шумовий вклад у дані з частинкового методу. Отримані результати важливі для уточнення механізмів дисипації енергії та динаміки перезамикання магнітного поля.