Сучасні теорії формування планетних систем передбачають численну популяцію планетезималей (залишків первинної речовини протопланетної хмари та зародків малих тіл, що спостерігаються у Сонячній системі), які відіграють важливу роль у динамічній та фізичній еволюції планетної системи. Гравітаційне розсіяння багатих на леткі елементи планетезималей на ранніх етапах динамічної еволюції планетної системи, ймовірно, призводить до того, що леткі та органічні сполуки потрапляють у внутрішні частини системи, впливаючи на процес утворення планетних атмосфер та подальший розвиток життя. У внутрішніх частинах планетної системи малі тіла можуть випаровуватись у результаті зростання інсоляції на близьких відстанях від материнської зорі, що призводить до розвитку активності, спорідненої з активністю комет Сонячної системи. Дослідження кометної активності у Сонячній системі націлене переважно на вивчення фізичних процесів, які мали місце на ранніх стадіях розвитку протопланетної хмари. Донедавна не було можливості досліджувати малі тіла в інших планетних системах, тому що їхні малі розміри унеможливлюють детектування прямими методами. Протягом останніх 10 років дві космічні місії, «Кеплер» та TESS (The Transiting Exoplanet Survey Satellite), були споряджені з метою безперервного фотометричного моніторингу для пошуку екзопланет методом транзитів (моніторинг зміни яскравості зорі внаслідок проходження по її диску меншого за розмірами об’єкта). Наявність високоточних фотометричних вимірів кривих блиску близько 200 000 зір, які є у відкритому доступі, потенційно дає можливість ототожнити доволі незначні зміни у кривих блиску зір, зумовлені проходженням тіла, що має газопилову кому (екзокомети), по диску зорі. Розглянуто ряд питань, пов’язаних з вiдкриттям та дослiдженням екзокомет. Описано основнi методи детектування, якi ґрунтуються на аналiзi фотометричних та спектральних рядiв спостережних даних космiчних мiсiй та наземних спостережних комплексiв. Зроблено короткий огляд основних робiт, присвячених результатам теоретичного моделювання та екс-периментальних дослiджень проявiв екзокометної активностi. Описано вiдомi випадки проявiв екзокометної активностi у планетних системах зiр рiзних спектральних класiв та наведено основнi характеристики таких зiр та їхніх планетних систем. Розглянуто перспективи подальших дослiджень цих поки що вельми екзотичних об’єктiв. Наголошено важливiсть таких дослiджень для розумiння еволюцiйних процесiв у Сонячнiй системi.