Представлено поточний стан науково-дослідної діяльності Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України (ГАО) з використання ГНСС-технологій. Сьогодні ГАО підтримує перманентну ГНСС-мережу, що складається з п’яти станцій (дві станції тимчасово неактивні). Всі станції включено до мережі EPN і EPOS, станції GLSV, KHAR, UZHL також інтегровані до мережі IGS. Операційний центр ГАО також забезпечує автоматичне пересилання даних із 12 станцій, встановлених іншими українськими організаціями, що входять до складу міжнародних мереж. Дані приблизно 300 українських перманентних ГНСС-станцій зберігаються у локальному центрі даних ГАО. Локальний центр аналізу ГНСС-даних ГАО використовує програмний комплекс Bernese GNSS Software для різних видів обробки даних ГНСС-спостережень. Швидка обробка здійснюється на щоденній основі для моніторингу стабільності перманентних станцій з деяких українських RTK-мереж. Всі наявні дані спостережень з українських станцій за період з 7 грудня 1997 року по 28 січня 2017 року були оброблені за стандартами EPN в ході другої кампанії переобробки ГАО і регулярної обробки. В результаті були оцінені координати в системі відліку IGb08 і зенітні тропосферні затримки для 233 перманентних станцій (202 з них — українські станції), а також швидкості для 128 ГНСС-станцій, що мають періоди спостережень більше трьох років. Створення і розвиток локальних ГНСС-мереж, а також довгострокове заповнення баз даних високоточними координатними розв’язками і оцінками швидкостей переміщення ГНСС-станцій дозволили провести геодинамічні дослідження на місцевому рівні. За оціненими координатами і швидкостями ГНСС-станцій були знайдені еліпси викривлення та обертання. У 2016—2019 рр. Харківський національний університет радіоелектроніки у співпраці з ГАО НАН України виконав низку досліджень з метою високоточного позиціонування та ГНСС-навігації. Створено та експериментально випробувано нові реалізації сучасних методів та алгоритмів PPP-позиціонування наземних об’єктів. Похибки добових «плаваючих» PPP-розв’язків становлять 5…8 мм (з імовірністю Р ≈95 %) для статичного режиму і 5…8 см (Р ≈ 68 %) для кінематичного режиму. Доведена дециметрова/сантиметрова похибка визначення координат поточних супутників на низьких навколоземних орбітах (LEO) при реалізації кінематичних «плаваючих» і фіксованих PPP-розв’язків. Була запропонована розробка високоточної багатопозиційної фазової системи траєкторних вимірювань для проведення полігонних випробувань високодинамічних літальних апаратів (ВДЛА). Оцінки середніх квадратичних помилок при визначенні параметрів руху ВДЛА лежать у межах 0.05…0.40 м для координат і 0.5…1.6 см/с для складових вектора швидкості.