Фізичні ефекти в атмосфері та геокосмосі, зумовлені наземними подіями (на прикладі вибуху у Бейруті 4 серпня 2020 р.). Результати теоретичного

1Чорногор, ЛФ
1Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Харків, Україна
Kinemat. fiz. nebesnyh tel (Online) 2021, 37(3):24-45
Start Page: Динаміка і фізика тіл Сонячної системи
Язык: українська
Аннотация: 

Для вивчення прямих і зворотних, позитивних і негативних зв’язків між підсистемами в системі Земля (внутрішні оболонки) — атмосфера — іоносфера — магнітосфера (ЗАІМ) проводяться високоенергетичні активні експерименти. Одним із різновидів активних експериментів є вєлив на систему ЗАіМ потужним хімічним вибухом. Прикладами можуть служити активні експерименти з використанням хімічних вибухів з енерговиділенням 5 кт ТНТ, 1.5 кт ТНТ і 2 кт ТНТ. Раніше встановлено, що потужний хімічний вибух впливає на всі геосфери, а саме: генерує сейсмічні хвилі в літосфері, електричні збурення, електромагнітне випромінювання, акустико-гравітаційні хвилі (АГХ) в атмосфері, рухомі іоносферні збурення, МГД-хвилі в навколоземній плазмі. Фізичні ефекти й екологічні наслідки масових хімічних вибухів і супутніх пожеж також вивчалися раніше. Головний висновок цих робіт полягає в тому, що реакція на такий вплив може проявлятися у всіх підсистемах системи ЗАІМ. Метою цієї роботи є описання основних фізичних ефектів в атмосфері та геокосмосі, які супроводжували потужний вибух у м. Бейрут 4 серпня 2020 р. Виконано комплексний аналіз основних фізичних процесів, що супроводжували вибух у м. Бейрут. Встановлено, що маса тротилового еквівалента приблизно дорівнює 1 кт. Більш ніж 90 % енергії вибуху припали на енергію ударної хвилі, а інша енергія пішла на руйнування та викид ґрунту об’ємом близько 40 тис. м3 і масою близько 80 кт. Оцінено розміри та площі зон руйнування. Оцінено горизонтальні розміри терміка (~100м), швидкість його підйому (~46 м/с) та час підйому (1.6 хв) до максимальної висоти близько 4 км. Оцінено інтенсивність звуку (не менше 76 дБ) від вибуху на відстанях близько 250 км (о. Кіпр). Ударна хвиля, поширюючись вгору, викликала значні збурення в атмосфері та геокосмосі. Відносне збільшення тиску у хвилі на висотах 86...90 км становило десятки відсотків. Дисипація енергії ударної хвилі на висотах понад 80...90 км повинна призвести до нагрівання атмосфери приблизно на 10...20 %, генерації АГХ з відносним надлишком тиску порядку 0.1 та їхньому поширенню на тисячі кілометрів від епіцентру. Вторинні хвилі за рахунок динамо-ефекту могли згенерувати періодичні варіації геомагнітного поля з амплітудою 0.1...0.3 нТл.

Ключевые слова: атмосфера, відносне збільшення тиску, геокосмос, електричний ефект, електромагнітний ефект, наземний вибух, результати моделювання, сейсмічний ефект, термік, ударна хвиля