Бухтоподібні варіації геомагнітного поля, що супроводжували катастрофічний вибух вулкана Тонга 15 січня 2022 р.

1Чорногор, ЛФ, Голуб, МЮ
1Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Харків, Україна
Kinemat. fiz. nebesnyh tel (Online) 2023, 39(5):3-23
Язык: українська
Аннотация: 

Вулкан Тонга входить до п’ятірки найбільш потужних вулканів світу. Вибух вулкана Тонга 15 січня 2022 р. був унікальним. Він призвів до збурень у літосфері, Світовому океані, атмосфері, іоносфері, магнітосфері та всіх геофізичних полів. Збуренню магнітного поля Землі присвячено низку робіт. Досліджено перенос збурень магнітного поля атмосферними гравітаційними хвилями та цунамі, збурення у магнітоспряжених областях за рахунок акустичного резонансу, вплив на екваторіальний електрострумінь тощо. Цим далеко не закінчується різноманіття магнітних ефектів вулкана Тонга. Мета роботи — опис результатів аналізу глобальних бухтоподібних збурень геомагнітного поля, що спостерігалися після вибуху вулкана Тонга 15 січня 2022 р. За вихідні дані використано результати вимірювань часових варіацій рівня X-, Y- і Z-компонентів, виконаних світовою мережею станцій INTERMAGNET. Аналізу магнітних даних передував аналіз стану космічної погоди. Попередній аналіз часових варіацій рівня X-, Y- і Z-компонентів свідчить про те, що у контрольні дні ці варіації були більш плавними, ніж 15 січня 2022 р. Аналіз часових варіацій рівня X-, Y- і Z-компонентів геомагнітного поля та статистичний аналіз параметрів збурень показав таке. З часом запізнювання, який варіював залежно від відстані до вулкана від декількох десятків до 100…200 хв, спостерігалися бухтоподібні збурення усіх компонентів геомагнітного поля. Величина ефекту змінювалася приблизно від 10 до 60 нТл. Найбільші збурення мали місце для Y-компонента. Час запізнювання та тривалість збурень збільшувались при збільшенні відстані від вулкана, а їхня амплітуда, навпаки, зменшувалася. Швидкість поширення бухтоподібних збурень була близькою до швидкості вибухової хвилі. Бухтоподібні збурення були слабкими або повністю були відсутніми на нічному боці планети. Обґрунтовано, що бухтоподібні збурення тісно пов’язані з виникненням під дією вибухової хвилі від вулкана іоносферної «діри». Результати оцінок бухтоподібного збурення добре узгоджуються з результатами спостережень.

Ключевые слова: іоносферна «діра», амплітуда збурення, бухтоподібне збурення геомагнітного поля, вулкан Тонга, оцінка ефекту, статистичний аналіз, тривалість збурення, час запізнювання, часові варіації, швидкість поширення