Розглянуто гіпотезу Е. М. Дробишевського про генетичний зв’язок майже параболічних комет з Юпітером, Сатурном та з трансплутоновою зоною (50—3000 а. о.). Показано, що через площадки трансплутонової зони за всю історію спостережень пройшли в середньому 5.6 комет на 1 млн (а. о.) ². Екліптику на геліоцентричних відстанях 0—2 а. о. перетнули 619 комет. Показано, що із всієї кількості 945 майже параболічних комет тісні зближення з Юпітером мали вісім комет, з Сатурном — п’ять. Комети Крейца (1277 об’єктів) не наближались до Юпітера ближче ніж на 3 а. о. Їхня мінімальна віддаль від Сатурна складала 5.5 а. о. Мінімальна відстань комет Крейца від краю трансплутонової зони складала 28.8 а. о. Зроблено висновок щодо необгрунтованості концепції Дробишевського про походження майже параболічних комет.