Подається стислий огляд методів оцінки вмісту темної матерії у Всесвіті, що базуються на явищі сильного гравітаційного лінзування — метод аномалій взаємного блиску та метод, який потребує аналізу розподілу ймовірностей підсилення блиску макрозображень внаслідок подій мікролінзування. Обидва методи потребують задания моделі макролінзи, знання просторової структури джерела чи щонайменше його ефективного розміру, а також виконання цифрового моделювання подій мікролінзування з наступним порівнянням результатів моделювання з даними спостережень. На прикладі квадрупольно лінзованого квазару Q2237+0305 продемонстровано вплив просторової структури джерела на характер розподілу ймовірностей підсилення блиску при подіях мікролінзування. Відмічено необхідність враховувати внесок власної змінності квазара до кривої блиску, а також необхідність розробки фізично мотивованого алгоритму апроксимації спостережних даних. На основі всіх наявних спостережень Q2237+0305 вперше побудовано гістограми ймовірностей підсилення блиску всіх чотирьох макрозображень квазара; аналізується можливість їхнього використання для оцінювання вмісту рівномірно розподіленої (темної) матерії в галактиці Q2237+0305 на відстані від ядра, що відповідає розташуванню макрозображень.