Про виявлення аерозолю у верхньому шарі земної атмосфери

1Мороженко, ОВ, 1Відьмаченко, АП, 1Неводовский, ПВ
1Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук України, Київ, Україна
Рубрика: Динаміка і фізика тіл Сонячної системи
Мова: російська
Анотація: 

У верхньому шарі атмосфери Венери, Марса, Юпітера, Сатурна і Землі є шар аерозолю. Причиною його появи можуть бути метеорити, кільця і винос дрібних частинок планетного походження. Спостереження в 1979—1992 рр. показали, що оптична товщина аерозолю над полярними районами Землі змінювалась від τ ≈ 0.0002 до 0.1 при &lamda; = 1 мкм. Найбільше значення τ було в 1984 і 1992 рр., яким передувала потужна активність вулканів Ель Чічон (1982 р.) і Пінатубо (1991 р.). Нами було показано, що таке збільшення стратосферного аерозолю може зумовити зареєстроване в 1970-х рр. зменшення озонового шару. Залишається невідомою природа стратосферного аерозолю (дійсна частина показника заломлення), ефек-тивний розмір частинок r і зміна τ з широтою. Серед дистанційних методів визначення nr та r найефективнішим є аналіз фазової залежності ступеня поляризації. Спостережне значення інтенсивності і ступеня поляризації у видимому світлі зумовлюється оптичними влас-тивостями поверхні та оптичною товщиною атмосфери, значення яких змінюються з широтою, довготою і в часі. Тому неможливо коректно виокремити внесок стратосферного аерозолю. При спостереженні в УФ-променях при &lamda;

Ключові слова: аерозоль, атмосфера, Земля