В рамках моделі дисипативної ізотермічної атмосфери досліджено затухання акустико-гравітаційних хвиль на основі модифікованих рівнянь Нав’є — Стокса і теплопереносу. Модифікація цих рівнянь полягає в урахуванні додаткового перенесення імпульсу та енергії при поширенні АГХ за рахунок градієнта щільності, окрім зазвичай розглядуваного градієнта швидкості. Це призводить до появи нових доданків у гідродинамічних рівняннях руху і теплопереносу. У цих припущеннях отримано локальне дисперсійне рівняння акустико-гравітаційних хвиль в ізотермічній дисипативній атмосфері, а також вираз для декремента затухання в часі. У граничних випадках високих частот (звук) і низьких частот (гравітаційні хвилі) характер затухання допускає наочну фізичну інтерпретацію. Розглянуто особливості затухання в часі різних типів еванесцентних акустико-гравітаційних мод, зокрема хвиль Лемба і коливань Брента — Вяйсяля.