Протягом сонячного затемнення (СЗ) істотно змінюються чисельні параметри системи Земля — атмосфера — іоносфера — магнітосфера, а також параметри геофізичних полів. Зокрема, протягом затемнення зменшується температура поверхні планети та приземного шару атмосфери, сповільнюються процеси конвекції та турбулізації. Помітно змінюється неоднорідна структура приповерхневого шару атмосфери, зменшується роль флуктуацій температури в цьому шарі, а значить і флуктуацій показника заломлення повітря. Мета роботи — аналіз даних спостережень тремтіння краю сонячного диска протягом двох останніх часткових СЗ, які мали місце поблизу м. Харків 20 березня 2015 р. і 10 червня 2021 р., та оцінки статистичних параметрів повітря, відповідальних за конвекцію. Ефекти СЗ у приземній атмосфері спостерігалися за допомогою оптичного телескопа АФР-2, встановленого в Астрономічній обсерваторії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Для оцінки основних параметрів атмосферної конвекції проведено спостереження тремтіння краю сонячного диска в дні СЗ 20 березня 2015р. та 10 червня 2021 р., а також у контрольні дні. Варіації параметрів конвекції якісно подібні варіаціям освітленості земної поверхні та температури повітря у приземному шарі атмосфери. У літню пору всі параметри, пов’язані з конвекцією, мають приблизно удвічі більші значення, ніж навесні. Вплив СЗ 10 червня 2021 р. на атмосферну конвекцію був істотно меншим, ніж вплив затемнення 20 березня 2015р. Це пояснюється незначною фазою СЗ (0.11 проти 0.54). Екранування сонячного диска хмарами помітно придушувало атмосферну конвекцію. Порівняльний аналіз ефекту конвекції для семи СЗ, що мали місце в 1999—2021 рр., показав, що величина ефекту істотно залежала від стану атмосферної погоди, хмарності, часу доби, пори року та фази СЗ.