Постійний моніторинг штучних космічних об’єктів потребує періодичного контролю якості даних спостережень. Оцінка внутрішньої точності спостережень у вигляді середньої квадратичної похибки положень дозволяє контролювати і виявляти грубі відхилення у масиві первинних даних. Для штучних супутників Землі також можлива процедура зовнішнього порівняння елементів орбіти, розрахованих в науково-дослідному інституті «Миколаївська астрономічна обсерваторія» (НДІ МАО), з точними даними, представленими на сайті Міжнародної служби лазерного вимірювання (ILRS) або Глобальної навігаційної супутникової системи (GNSS). Таке порівняння дозволяє виявити проблеми з синхронізацією часу, помітити та оцінити систематичні помилки та ін. У НДІ МАО більше 10 років провадяться регулярні спостереження штучних супутників на різних орбітах з використанням кількох телескопів та формується каталог елементів їхніх орбіт у форматі TLE (two-line element). Програмне забезпе-чення для розрахунку елементів орбіти розроблено у співпраці з НДІ «Астрономічна обсерваторія» Одеського національного університету. У даній роботі представлено аналіз результатів обробки масиву спостережень 149 геостаціонарних супутників (ГСС). Спостере-ження були отримані протягом 2020...2021 рр. з використанням комплексу телескопів НДІ МАО. Синхронізація часу забезпечувалася приймачем GPS Resolution-T із середньою квадратичною похибкою 40 нс. Всі спостереження ГСС проводились із використанням ком-бінованого методу спостережень, розробленого в НДІ МАО. Всього було отримано 134461 положень ГСС, для яких визначено залишкові різниці O – C відносно орбіти, розрахованої в НДІ МАО. Середня квадратична похибка положень ГСС в діапазоні видимих зоряних величин 9_m...13_m становить 0.5" за прямим піднесенням та схиленням. Порівняння орбітальних положень ГСС, розрахованих за елементами орбіт НДІ МАО і даними сайту ILRS, показало, що різниці між відповідними геоцентричними декартовими координатами на момент початку прогнозу становлять: dX = 0.72 км, dY = –0.52 км та dZ = 1.28 км.