Перші спостереження магнітного ефекту метеорів і теоретичне пояснення ефекту було зроблено ще в середині XX століття. Механізми магнітного ефекту великих космічних тіл (розміром 1...10 м і більших) принципово відрізняються від механізмів збурень геомагнітного поля метеорами на іоносферних висотах. Падіння та вибух великих метеороїдів супроводжується генерацією потужної ударної хвилі, утворенням плюму, що призводять до геомагнітного ефекту. До теперішнього часу немає єдиної думки про головний механізм геомагнітного ефекту великих метеороїдів. Дослідники мають в своєму розпорядженні виміри для Тунгуського та Челябінського метеороїдів. Для Челябінського метеороїда виявлено та пояснено варіації геомагнітного поля як при підльоті, так і після вибуху цього космічного тіла. Становить значний теоретичний і практичний інтерес аналіз результатів спостережень падіння будь-якого досить великого космічного тіла. Мета цієї роботи — викладення результатів аналізу варіацій магнітного поля, що виникли при русі Липецького метеороїда у магнітосфері та атмосфері Землі, оцінка й обговорення магнітного ефекту та його механізмів. Частота падіння подібних метеороїдів становить 0.68 рік^–1. З використанням даних Магнітометричної обсерваторії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Харків, Україна) проведено аналіз часових варіацій горизонтальних складових геомагнітного поля в день падіння Липецького метеороїда (21 червня 2018 р.) та в контрольні дні (20 та 22 червня 2018 р.). Метеороїд мав початкову швидкість 14.4 км/с, початкову масу 113 т і розмір приблизно 4 м. Відстань від місця вибухоподібного виділення енергії метеороїдом до обсерваторії дорівнює 360 км. Виявилось, що проліт у магнітосфері та атмосфері Липецького метеороїда супроводжувався знакозмінними варіаціями складових геомагнітного поля. Магнітний ефект магнітосфери спостерігався за 54...56 хв до вибуху метеороїда, амплітуда збурень геомагнітного поля не перевищувала 0.5... 1 нТл, тривалість — 15...20 хв. Після вибуху метеороїда з часом запізнення приблизно 6 хв спостерігалися знакозмінні (спочатку позитивний, потім негативний) сплески рівня H-складової. Амплітуда сплеску дорівнювала 1.2...1.5 нТл. Тривалість магнітного ефекту іоносфери при цьому дорівнювала десятки хвилин. Запропоновано моделі спостережуваних магнітних ефектів і виконано теоретичні оцінки. Результати спостережень і оцінок добре узгоджуються між собою.