За даними спостережень сонячного факела в лінії Ba II λ 455.403 нм отримано шляхом розв’язку оберненої задачі нерівноважного переносу випромінювання 3D-модель факельної площадки і проведено дослідження тонкої структури поля нерозділених швидкостей (мікротур-булентності). У шарах верхньої фотосфери утворюються нові турбулентні структури, які локалізуються переважно між висхідними і низхідними потоками з утворенням кільцеподібних структур підвищеної турбулентності навколо цих потоків. Запропоновано механізм магнітної анізотропії мікротурбулентної швидкості (дрібномасштабні вихороподібні рухи плазми здійснюються переважно у площинах, перпендикулярних магнітному полю), що дозволяє поясни-ти висотну залежність поля нерозділених швидкостей. Анізотропія мікротурбулентності починає проявлятися у нижніх фотосферних шарах поза висхідними і низхідними потоками, тоді як усередині цих потоків вона проявляється у більш високих шарах. Збільшення мік-ротурбулентності в шарах верхньої фотосфери і нижньої хромосфери на ділянках між потоками речовини свідчить про наявність похилих магнітних полів, що, поряд із замиванням її просторової структури, вказує на існування області магнітного канопі. Мікротурбулентність можна використовувати в якості додаткового інструментарію для діагностики похилих магнітних полів.