За Н_α-фільтрограмами вивчається потужний спалах 4В/Х17.2 28 жовтня 2003 р. в активній області АО 10486. Ця активна область мала складну магнітну (βγδ-конфігурацію, S-подібну форму лінії розділу полярностей, досягла максимальних розмірів в циклі № 23. У ній також спостерігались локальні волокна, петлі, системи петель. Одержані світлові криві для спалахових вузлів явно вказують на два періоди еволюції. Перший період — передспалаховий, в якому завершується накопичення непотенціальної енергії (енергії електричних струмів) магнітного поля і підготовка ситуації для реалізації другого періоду. У цій стадії спостерігається повільна і невелика зміна інтенсивності спалахових вузлів, крім одного, активізація структурних утворень (скручення, вихрові рухи, з’єднання). Під кінець першого періоду, з виходом нового магнітного потоку, утворилась взаємозв’язана система із волокон і петель, яка охопила як центральну частину, так і периферію активної області. Почали зароджуватись нові спалахові вузли навколо S-подібного головного волокна. Другий спалаховий період розпочався близько 11:02 UT бурхливим і значним ростом інтенсивності і площі спалахових вузлів та виникненням нових. Протягом 8 хв велика частина активної області навколо основного волокна покрилась спалаховою емісією. Спалахове випромінювання у максимумі інтенсивності проявляє флуктуаційний характер. Після максимуму на фазі загасання спостерігається повільний спад інтенсивності всіх вузлів. Оскільки взаємозв’язана система із петель і волокон охоплює всю активну область, то це і призвело до трансформації нагромадженої енергії магнітного поля шляхом магнітного перез’ єднання у потужне вивільнення електромагнітного і корпускулярного випромінювання. Физика Солнца українська протонний спалах, фотометрія