Аналізуються отримані нами раніше результати чисельного інтегрування рівнянь руху 274 короткоперіодичних (період Р < 200 років) комет на часовому відрізку 6000 р. 54 комети не мали тісних зближень з планетами, 13 комет проходили через сферу дії Сатурна, одна комета пройшла через сферу дії Урана. Для цих 68 комет зміни елементів орбіт за 6000 р. не перевищують ±3%. 206 комет мали тісні зближення з Юпітером. На прикладі 14 комет підтверджено висновок Еверхарта про захоплення Юпітером на короткоперіодичні орбіти довгоперіодичних комет, що мають значення q = 4—6 а.о., і < 9°. Показано, що майже параболічні комети пронизують Сонячну систему переважно через зону планет земної групи. Зв’язку майже параболічних комет з планетами земної групи в епоху останньої появи комет не виявлено. Гіпотеза Гулієва про дві трансплутонові планети базується на ілюзорному надлишку кометних вузлів на великих геліоцентричних відстанях. Наявність кометних вузлів на периферії Сонячної системи виявляється чисто геометричним ефектом.