За даними спостережень крутильних коливань складових вектора магнітного поля і вектора швидкості семи одиночних плям установлено зв'язок між збільшенням періоду крутильних коливань плям і періодом обертання Сонця, визначеним за цими ж плямами. Амплітуди коливань складових обох векторів показують тенденцію збільшення зі збільшенням широти плями. Запропоновано механізм збудження крутильних коливань магнітних трубок, заснований на течії плазми в супергранулах і дії сили Коріоліса. Тривалість процесу утворення і розпаду чарунок супергрануляції, між якими розташовується вертикальна магнітна трубка, визначає період її крутильних коливань. Обчислено амплітуди складових коливань. При радіальній швидкості течії плазми в супергранулах 0.2 км/с і густині плазми 2 г/м³, амплітуди крутильних коливань узгоджуються з даними спостережень.