Особливості фотосферної конвекції Сонця на грануляційних, мезогрануляційних і супергрануляційних масштабах

1Баран, ОА, 1Стоділка, МІ
1Астрономічна обсерваторія Львівського національного університету імені Івана Франка, Львів, Україна
Рубрика: Фізика Сонця
Мова: українська
Анотація: 

Cпектри потужності варіацій температури і вертикальних швидкостей у сонячній фотосфері розраховані з використанням даних спостережень у лінії нейтрального заліза λ ≈ 639.3 нм, отриманих на 70-см німецькому баштовому вакуумному телескопі VTT (Канарські острови, Іспанія) поблизу центра сонячного диску у спокійній області. Проаналізовано зміни спектрів з висотою: в нижній фотосфері потужність з висотою зменшується, основна потужність припадає на діапазон частот, що відповідає грануляції (пік на масштабах λ ≈ 1.5...2.0 Мм), у верхніх шарах фотосфери максимум спектру потужності зміщується у бік більших масштабів ( Δλ ≈≤ 1 Мм). Потужність варіацій вертикальної швидкості супергрануляції ( λ ≈ 20... 30 Мм) практично не змінюється з висотою; окремого режиму мезогрануляції ( λ ≈ 5...12 Мм) на всіх досліджуваних висотах не виявлено. Конвективна структура сонячної фотосфери на мезогрануляційних масштабах з висотою веде себе подібно до грануляції: мезо-структури є частиною протяжного розподілу грануляційних масштабів. Показано, що супергрануляційні потоки стійкі вздовж всієї фотосфери і сягають набагато вищих шарів, ніж потоки грануляції.

Ключові слова: грануляція, Сонце, фотосфера