Структура довгоживучих елементів сонячної грануляції

1Баран, ОА, 1Стоділка, МІ, 1Присяжний, АІ
1Астрономічна обсерваторія Львівського національного університету імені Івана Франка, Львів, Україна
Рубрика: Фізика Сонця
Мова: українська
Анотація: 

На основі даних спостережень на VTT (тривалість спостережень 2.6 год) шляхом розв’язку оберненої задачі нерівноважного переносу випромінювання досліджено просторово-часові варіації термодинамічних і кінематичних параметрів структурних елементів сонячної грануляції. У нижній фотосфері виявлено довгоживучі (з часом життя до 1.5 год) структури — дерева гранул, що фрагментують. Вони формуються у результаті ділення висхідних потоків грануляції на окремі фрагменти, і цей процес може повторюватись неодноразово. Знайдено, що близько 67 % областей з максимальними додатними варіаціями тиску припадають на час і місце фрагментації грануляційних потоків, ще приблизно 12 % таких областей відповідають моментам зближення сусідніх структур.

Ключові слова: дерева гранул, Сонце, фотосфера
References: 

1.Баран О. А., Стоділка М. І. Структура фотосферної конвекції Сонця на грануляційних і мезогрануляційних масштабах. Кинематика и физика небес. тел. 2015. 31. № 2. С. 21—33.

2.Баран О. А., Стоділка М. І. Розвиток конвективних структур у сонячній фотосфері. Вісник Київ. нац. ун-та. Астрономія. 2016. Вип. 2 (54). С. 25—27.

3.Стодилка М. И., Баран О. А. Структура фотосферной конвекции Солнца на субгрануляционных масштабах. Кинематика и физика небес. тел. 2008. 24. № 2. С. 99—109.

4.Стодилка М. И., Баран О. А., Малинич С. З. Особенности конвекции в фотосфере Солнца. Кинематика и физика небес. тел. 2006. 22. № 3. С. 173—182.

5.Стоділка М. І. Інверсна задача для дослідження неоднорідностей атмосфери Сонця та зір. Жури. фіз. досліджень. 2002. 6. № 4. С. 435—442.

6.Baran O. A. Structure of convective flows of the real solar granulation. Advs Astron. and Space Phys.: Conf. proceedings. Kyiv: Kyiv. Univ., 2011. P. 53—56.

7.Baran O. A., Stodilka M. I. Convective pressure variations in the solar photosphere. Astron. and Space Phys., Annual International Conference, May 25—29, 2014, Kyiv, Ukraine: Abstracts. Kyiv: Kyiv. Univ., 2015. P. 32.

8.Gadun A. S., Hanslmeier A., Pikalov K. N., Ploner S. R. O., Puschmann K. G., Solanki S. K. Size-dependent properties of simulated 2-D solar granulation. Astron. and Astrophys. Suppl. Ser. 2000. 146. P. 267—291.

9.Hirzberger J., Bonet J. A., Vazquez M., Hanslmeier A. Time series of solar granulation images. II. Evolution of individual granules. Astrophys. J. 1999. 515. P. 441—454.

10.Hurlburt N. E., Toomre J., Massaguer J. M. Two-dimensional compressible convection extending over. Astrophys. J. 1984. 282, Part 1. P. 557—573.

11.Kostik R., Khomenko E., Shchukina N. Solar granulation from photosphere to low chromosphere observed in Ba II 4554 Å line. Astron. and Astrophys. 2009. 506, N 3. P. 1405—1414.

12.Kostyk R. I., Shchukina N. G. Fine structure of convective motions in the solar photosphere: observations and theory. Astron. Reports. 2004. 48. N 9. P. 769—780.

13.Malherbe J.-M., Roudier Th., Frank Z., Rieutord M. Families of granules, flows, and acoustic events in the solar atmosphere from Honode observations. Solar Phys. 2015. 290. N 2. P. 290—321.

14.Massaguer J. M., Zahn J.-P. Cellular convection in a stratified atmosphere. Astron. and Astrophys. 1980. 87. N 3. P. 315—327.

15.Mehltretter J. P. Balloon-borne imagery of the solar granulation. II. The lifetime of solar granulation. Astron. and Astrophys. 1978. 62. N 3. P. 311—316.

16.Nordlund A., Stein R. F., Asplund M. Solar surface convection. Liv. Rev. Solar Phys. 2009. 6. N 2. 117 p.

17.November L. J., Toomre J., Gebbie K. B., Simon G. W. The detection of mesogranulation on the Sun. Astrophys. J. 1981. 245, Part 2. P. L123—L126.

18.Ploner S. R. O., Solanki S. K., Gadun A. S. The evolution of solar granules deduced from 2-D simulations. Astron. and Astrophys. 1999. 352. N 2. P. 679—696.

19.Puschmann K., Ruiz Cobo B., Vazquez M., Bonet J. A., Hanslmeier A. Time series of high resolution photospheric spectra in a quiet region of the Sun. II. Analysis of the variation of physical quantities of granular structures. Astron. and Astrophys. 2005. 441. N 3. P. 1157—1169.

20.Rieutord M., Rincon F. The Sun’s supergranulation. Liv. Rev. Solar Phys. 2010. 7. N 2. 82 p.

21.Roudier Th., Lignieres F., Rieutord M., Brandt P. N., Malherbe J. M. Families of fragmenting granules and their relation to meso- and supergranular flow fields. Astron. and Astrophys. 2003. 409. P. 299—308.

22.Roudier Th., Malherbe J.-M., Rieutord M., Frank Z. Relation between trees of fragmenting granules and supergranulation evoiuiion. Astron. and Astrophys. 2016. 590. id.A121. 11 p.

23.Roudier Th., Muli er R. Reiation beiween famiiies of granules, mesogranules and photospheric network. Astron. and Astrophys. 2004. 419. P. 757—762.

24.Stein R. F., Nordlund A. Simuiation of soiar granuiation. I. General propeties. Astrophys. J. 1998. 499. P. 914—933.

25.Title A. M., Tarbell T. D., Topka K. P., Ferguson S. H., Shine R. A. Statistical properties of solar granulation derived from the SOUP instrument on Spacelab 2. Astrophys. J. 1989. 336. N 8. P. 475—494.

26.Vernazza J. E., Avrett E. H., Loeser R. Structure of the solar chromosphere. III - Models of the EUV brightness components of the quiet-Sun. Astrophys. J. Suppl. Ser. 1981. 45. P. 635—725.