В роботі моделюється поглинання випромінення системами смуг молекули NaH в атмосферах зір пізніх спектральних класів. Розрахунки синтетичних спектрів з параметрами моделей атмосфер, які описують М-зорі, демонструють, що смуги ліній цієї молекули утворюють помітні спектральні деталі приблизно однакової інтенсивності на довжинах хвиль від λ ~ 380 нм до майже 1100 нм. В розрахунках використовувались нещодавно розраховані параметри молекули NaH з бази даних Exomol, а також нове значення потенціалу дисоціації цієї молекули D₀ = 1.975. Були розглянуті залежності розрахованих розподілів енергії від потенціалу дисоціації молекули NaH та від параметрів зоряної атмосфери (T_еф, lgg, [Fe/H]). Аналіз синтетичних спектрів показує, що лінії молекули NaH слабшають зі зростанням температури та зменшенням сили тяжіння в атмосфері зорі. Тобто, ліній гідриду натрію неможливо спостерігати ні в зорях з ефективними температурами, що відповідають раннім М-зорям, ні у М-гігантах. Лінії молекули NaH мають проявлятися лише у спектрах холодних карликів, хоча сильне поглинання іншими молекулами (TiO, CrH, FeH) у видимій та близькій інфрачервоній області спектру та поглинання атомами в синій ділянці ускладнюють детектування ліній NaH. Відтворено розподіл енергії у спектрі червоного карлика VB 10 (M8V) в синій області спектру. Показано, що при нормальних умовах та близькому до сонячного хімічному скла