Глобальні варіації повного електронного вмісту в екваторіальній іоносфері протягом кільцеподібного сонячного затемнення 21 червня 2020 р.

1Чорногор, ЛФ, 2Милованов, ЮБ
1Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Харків, Україна
2Харьковский национальный университет имени В.Н.Каразина, Харьков, Украина
Kinemat. fiz. nebesnyh tel (Online) 2023, 39(4):3-33
Мова: українська
Анотація: 

Сонячне затемнення (СЗ) викликає реєстровані збурення у всіх підсистемах системи Земля — атмосфера — іоносфера — магнітосфера, а також у геофізичних полях. Реакція системи на СЗ істотно залежить від фази затемнення, фази циклу сонячної активності, стану атмосферно-космічної погоди, сезону, часу та координат спостереження. Прояви реакції також залежать від методу спостереження. Незважаючи на те що вплив СЗ на іоносферу вивчається близько 100 років, залишається ціла низка нерозв’язаних питань. Мета цієї роботи — викладення результатів аналізу часових варіацій повного електронного вмісту (ПЕВ), викликаних кільцеподібним СЗ 21 червня 2020 р. в екваторіальній іоносфері. Ми аналізуємо 132 часові залежності ПЕВ, які охоплювали значний регіон із затемненням. Максимальна фаза Mmax = 0.9940, яка почалася о 06:39:59 UT, спостерігалася на півночі Індії у штаті Уттаракханд та тривала 38 с. Стан космічної погоди був сприятливим для дослідження ефектів СЗ 21 червня 2020 р. Для виявлення реакції іоносфери на кільцеподібне СЗ 21 червня 2020 р. оброблялись реєстрації сигналів глобальної навігаційної супутникової системи. У глобальних масштабах проаналізовано часові варіації ПЕВ в іоносфері у контрольні дні та у день СЗ 21 червня 2020 р. Використано результати вимірювань сигналів на 12 станціях і 11 супутниках GPS. Досліджено залежність величини дефіциту та відносного зменшення ПЕВ, викликаних СЗ, від часу доби. Найменше значення дефіциту (–2…–3 TECU) спостерігалося вранці. Вдень і у вечірній час воно сягало до –4…–6 TECU. Відносне зменшення ПЕВ від часу доби майже не залежало та досягало –30…–35 %. Не виявлено стійкої залежності дефіциту ПЕВ від фази затемнення. Відносне зменшення ПЕВ однозначно залежало від фази СЗ: меншим значенням фази відповідали менші значення величини відносного зменшення. Тривалість зменшення ПЕВ на 1.5…2.5 год перевищувала тривалість затемнення. У денні та вечірні часи спостерігалося запізнення на 10…20 хв мінімальних значень ПЕВ відносно моменту максимальної фази СЗ. Хвильові збурення ПЕВ були практично відсутні. Незбурені та збурені затемненням значення ПЕВ суттєво залежали від положення станцій і траєкторії супутників, що зумовлено впливом екваторіальної іонізаційної аномалії. У цьому полягала головна особливість іоносферних ефектів СЗ на широтах 0 °…30 ° пн. ш.

Ключові слова: довготна та широтна залежності, екваторіальна іоносфера, особливості іоносферного ефекту затемнення, повний електронний вміст, сонячне затемнення