Проведено комплексне моделювання низки головних процесів у всіх геосферах, викликаних падінням і вибухом Київського метеороїда 19 квітня 2023 р. Оцінено магнітні, електричні, електромагнітні, іоносферні та сейсмічні ефекти, а також ефекти акустико-гравітаційних хвиль. Магнітний ефект іоносферних струмів і струму в сліді метеороїда міг бути істотним (0.4…0.7 нТл). За рахунок захоплення електронів у полі атмосферної гравітаційної хвилі магнітний ефект міг досягати порядку 0.6…6 нТл. Ефект зовнішнього електричного поля міг призводити до короткочасного імпульсу струму силою до 10²…10³ А. Електростатичний ефект міг супроводжуватися накопиченням заряду величиною 1…6 мКл, напруженістю електричного поля порядку 10 МВ/м. Протікання електричного струму у сліді могло призводити до випромінювання електромагнітного імпульсу в діапазоні частот 10…100 кГц з напруженістю 1…10 В/м. Встановлено, що електромагнітний ефект інфразвуку міг бути істотним (0.6…6 В/м і 2…20 нТл). Поглинання ударної хвилі на висотах динамо-області іоносфери (100… 150 км) могло супроводжуватися генерацією вторинних атмосферних гравітаційних хвиль з відносною амплітудою порядку 0.1 %. Падіння метеороїда призвело до утворення плазмового сліду, до помітного збурення не лише нижньої, але і верхньої атмосфери на відстанях не менш ніж 1 тис. км. Виникнення електрофонного ефекту видається нереальним. Можливості генерування іонного та магнітного звуку інфразвуком, а також градієнтно-дрейфової та дрейфово-дисипативної нестійкостей видаються малоймовірними. Розглянуті у статті магнітні, електричні й електромагнітні ефекти частково заповнюють прогалини в теорії фізичних ефектів метеороїдів у системі Земля — атмосфера — іоносфера — магнітосфера. Магнітуда землетрусу, викликаного вибухом метеороїда, не перевищувала 1. Середня частота падіння космічних тіл, подібних до Київського метеороїда, становить 32.3 рік^–1, тобто одна подія за 11 діб.