Сонячне затемнення (СЗ) викликає збурення усіх підсистем у системі Земля — атмосфера — іоносфера — магнітосфера та геофізичних полів. Кожне СЗ призводить до цілої низки фізико-хімічних процесів у іоносфері. Поряд із загальними рисами у кожного СЗ є особливості у протіканні процесів. Вони залежать від фази сонячної активності, пори року, часу доби, географічних координат, стану атмосферно- космічної погоди, фази затемнення тощо. Тому дослідження ефектів кожного нового СЗ є актуальною науковою задачею. Метою цієї роботи є опис результатів аналізу особливостей іоносферних ефектів СЗ 25 жовтня 2022 р., що спостерігалося незабаром після сходу Сонця переважно у високих широтах. Для спостережень використано дані мережі станцій і навігаційних супутників, які рухалися над областю часткового СЗ. Встановлено, що максимальне зменшення повного електронного вмісту (ПЕВ) становило 1.6…4.1 TECU, а його відносне зменшення сягало 12…25 %. Максимальне зменшення ПЕВ запізнювалося відносно максимальної фази СЗ на 18…33 хв. Тривалість реакції на СЗ становила 120…180 хв, що перевищувало тривалість затемнення.