Варіації геомагнітного поля, що супроводжували падіння Київського метеороїда
1Чорногор, ЛФ, 1Шевелев, МБ, Тіліченко, НМ 1Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Харків, Україна |
Kinemat. fiz. nebesnyh tel (Online) 2024, 40(3):26-52 |
Мова: українська |
Анотація: Теоретичне та експериментальне дослідження геомагнітного ефекту космічних тіл залишається актуальною задачею. Особливо це стосується метеороїдів метрового розміру, для яких сама реальність магнітного ефекту залишається під питанням. Метою цієї роботи є виклад результатів аналізу часових варіацій рівнів X-, Y- і Z-компонентів геомагнітного поля, зареєстрованих мережею магнітних станцій INTERMAGNET у день падіння Київського метеороїда та в контрольні дні. Аналіз часових варіацій показав, що рівні цих компонентів у день вибуху космічного тіла та у контрольні дні суттєво відрізнялись. Рівень X-компонента з часом запізнювання 6 хв зменшився на 2…5 нТл, що тривало близько 60 хв. З часом запізнювання 25 хв та тривалістю 25 хв спостерігалося квазіперіодичне збурення зі змінним у межах 4…12 хв періодом і зростаючою від 0.3…0.4 до 1.2… 1.5 нТл амплітудою. Перше збурення, що мало швидкість близько 300 м/с, могло викликатися вибуховою хвилею. Друге збурення, найімовірніше, пов’язане з генерацією та похилим поширенням зі швидкістю в сотні метрів за секунду атмосферної гравітаційної хвилі. У межах іоносфери збурення поширювалося зі швидкістю порядку 660 км/с за допомогою магнітогідродинамічних хвиль. Часові варіації рівнів Y- і Z-компонентів у день вибуху, флуктуючи впродовж 60 хв, зменшувалися на 5…10 нТл. Механізм тривалих збурень цих компонентів залишається невідомим. Ймовірно, що він міг бути пов’язаний з діамагнітним ефектом. Є підстави вважати, що космічні тіла метрового розміру здатні викликати реєстрований магнітний ефект. |
Ключові слова: аперіодичне збурення, геомагнітний ефект, квазіперіодичне збурення, Київський метеороїд, механізм генерації, тривалість збурення, час запізнювання, швидкість поширення |