На основі аналізу варіацій загального вмісту електронів (TEC) над екваторіальними та низькоширотними областями Землі досліджується іоносферна реакція на геомагнітна супербуря у квітні 2023 року. Спостережні дані TEC, отримані на станціях GNSS, оброблялись та порівнювались з оцінками моделі NeQuick. Геомагнітні індекси (D_st, AE, K_p), дані магнітометра та термосферні відношення O/N₂ за даними спостережень GUVI/TIMED було використано для відстеження іоносферних змін під час бурі. Значення TEC обчислювались на основі двочастотних GNSS-сигналів, виправлених за зміщення та перевірених за допомогою статистики RMSE та коефіцієнта кореляції Пірсона, значення якого становили від 0.66 до 0.96 для різних станцій у різні фази бурі. Дослідження виявило як позитивні, так і негативні іоносферні ефекти під час бурі із значними регіональними відмінностями. Помітне зменшення відношення O/N₂ відповідало зменшенню TEC, підкреслюючи взаємозв’язок термосфери та іоносфери у збурений період. Цей інтегрований спостережний та модельний підхід розкриває складну іоносферну динаміку, спричинену геомагнітними супербурями, та демонструє значення багатоінструментного аналізу в дослідженні космічної погоди.