Іоносферні ефекти Камчатського метеороїда: результати GPS-спостережень

Луо, Ю, 1Чорногор, ЛФ
1Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Харків, Україна
Kinemat. fiz. nebesnyh tel (Online) 2023, 39(2):3-15
Start Page: Космічна фізика
Мова: українська
Анотація: 

Найважливішою подією в астрономії та фізиці небесних тіл на початку XXI століття було падіння Челябінського метеороїда з кінетичною енергією близько 440 кт ТНТ. Така подія відбувається в середньому раз на 65 років. Ефектам цього космічного тіла присвячено понад 200 наукових праць. Падіння 18 грудня 2018 р. о 23:48:20 UT іншого великого метеороїда, названого авторами Камчатським, присвячено не більше 25 робіт. Тим часом параметри цього метеороїда були досить унікальними. Проєкції швидкості становили υx ≈ 6.3 км/с, υy ≈ –3 км/с, υz ≈ –31.2 км/с, а модуль — 32 км/с. Інтегральна енергія світіння дорівнювала 1.3-1014 Дж ~ 31 кт ТНТ, висота спалаху — 26 км, його координати: 56.9° N, 172.4° E. Кут вторгнення в атмосферу по відношенню до горизонту був близьким до 68.6°. Початкова кінетична енергія метеороїда становила 173 кт ТНТ, маса — 1.41 кт, розмір — близько 9.4 м. Частота падіння таких тіл — один раз на 30 років. Становить інтерес подальше дослідження іоносферних ефектів та зіставлення результатів, отриманих наземними та супутниковими методами. Мета даної роботи — аналіз результатів GPS- спостережень іоносферних ефектів та їхнє зіставлення із результатами наземного методу похилого зондування іоносфери. Для спостережень за збуреннями в іоносфері, які слідували за падінням Камчатського метеороїда, використовувалась приймальна станція АС60 (географічні координати: 53° N, 173° E), віддалена на 450 км від місця вибуху Камчатського метеороїда, та шість GPS-супутників (PRN02, PRN05, PRN07, PRN09, PRN29 та PRN30). Основні результати до-сліджень такі. За допомогою GPS-технологій визначено часи запізнення іоносферної реакції на вибух Камчатського метеороїда, горизонтальні швидкості поширення збурень (504...520 м/с), їхні періоди (11...18 хв), тривалості (22...35 хв), довжини хвиль (333... 530 км) і відносні амплітуди збурень концентрації електронів (3...4 %). Оцінки відносної амплітуди хвильових збурень концентрації електронів, отримані за допомогою наземного та супутникового способів, виявилися близькими (3...5 %). Близькі також їхні періоди (10...15 хв). За допомогою наземного та супутникового методів виявлено хвильові збурення, пов’язані як з атмосферними гравітаційними хвилями, так і з сейсмічними хвилями.

Ключові слова: GPS-технологія, іоносфера, атмосферна гравітаційна хвиля, Камчатський метеороїд, рухомі іоносферні збурення, сейсмічна хвиля